Сівозміна це агротехнічний прийом, при якому культури висіваються на різних ділянках землі щороку в різному порядку
Ця практика спрямована на максимальне збереження здоров'я ґрунту, забезпечення гарного росту рослин та зменшення ризику появи бур’янів або шкідників. Наприклад, якщо фермер вирощує кукурудзу, після її збирання він змінить культуру й висіє щось інше. У цьому випадку кукурудза потребує значної кількості азоту під час росту, тоді як бобові культури, такі як соя, здатні фіксувати азот, збагачуючи ґрунт
При виборі плану сівозміни можна використовувати, як складні схеми, що включають багато культур, так і простіші, що передбачають дві або три культури у чергуванні. У межах Проєкту рішення про сівозміну слід ухвалювати, системно враховуючи інші регенеративні практики, які ви оберете для впровадження.
Різні культури мають різні потреби у поживних речовинах. Деякі з них більш схильні до ураження шкідниками або бур’янами. У традиційному сільському господарстві часто одну й ту саму культуру висівають на тих самих полях з року в рік.
Це призводить до виснаження ґрунту, що створює сприятливі умови для розвитку хвороб та розмноження шкідників.
Через,це у монокультурах зростає потреба в застосуванні пестицидів та мінеральних добрив для боротьби з проблемами.
Сівозміна дозволяє уникнути багатьох ризиків, пов'язаних із вирощуванням сільськогосподарських культур.
Чергування культур допомагає відновлювати родючість ґрунту.
Сівозміна знижує ризик ураження шкідниками, оскільки вони не концентруються в одному місці.
Менша кількість шкідників означає зниження потреби у хімічних засобах захисту рослин.
Рішення про сівозміну слід ухвалювати після детального ознайомлення з інформацією та консультації з обраним фахівцем, з урахуванням особливостей вашого господарства!